![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
in_vinНу що ж, завдяки карантину в мене з'вився час зайнятись своїм ЖЖ. Тож буду потроху адаптувати свої колишні дописи з Фейсбука. А оскільки в період самоізоляції найбільше тягне в мандри, почну із глухих сіл, до яких рідко потикаються туристи. Наразі звіт із Нової Прилуки, що в Липовецькому районі.
Садиба Гойжевських не значиться в офіційному переліку історичних чи архітектурних пам'яток, а даремно. Історія дивом збереженого палацу налічує близько 150 років!
За цей час колишній панський будинок розгубив свою велич (більшість декору втрачено, двері та вікна відносно нові, а стіни обшито цементною шубою), але основні пропорції залишились незмінними. В зовнішності споруди добре помітні ознаки стилю класицизм: ризаліти та бічні портики з колонами
На фото ліворуч видно залишки колишнього парадного входу. Нині за призначенням використовують лише бічні виходи.
Залишки колишнього декору -- колони іонічного ордеру, які прикрашають бічні входи.
В радянський час на базі колишньої садиби утворили колгосп, контору якого розмістили в палаці. Власне, завдяки цьому будинок і зберігся до нашого часу.
Тильний бік палацу. Хотів Було написати "парковий фасад", але парк якраз більша частину парку була розташована попереду поміщицького будинку, а не позаду.
Маєток Гойжевських на дореволюційній 2-верстовій карті (позначено стрілкою). Тут позначено чималий парк (або ж сад), який спускався аж до ставу. Нині від парку не лишилось і сліду (координати палацу: 49.384711, 28.687533).
Коротенький опис садиби Гойжевського, який був опублікований в 22 номері "Волинських єпархіальних відомостей" за 1879 рік (розповідь А.Рафалова " От Житомира до Прилуки и обратно").
Північний бік палацу.
Меморіальна дошка на честь одного з голів колгоспу.
Дошка пошани та клумба перед входом. До речі, клумби гарні й доглянуті, тож трохи пофотографував квіти на них.
Від'їжджаючи, зробив ще кілька фотографій господарських споруд колгоспу.
Що ж, на цьому розповідь про садибу Гойжевського завершую. А от про саме село Нову Прилуку колись напишу ще, адже тут є чимало інших цікавинок, наприклад, комплекс земської лікарні, пам'ятник нобелевському лауреату Зельману Ваксману, а також хедер, де він навчався.
Крім того в Новій Прилуці є незвична церква, яку облаштували в недобудованому костелі. Власне, про неї Я ВЖЕ ПИСАВ).
Садиба Гойжевських не значиться в офіційному переліку історичних чи архітектурних пам'яток, а даремно. Історія дивом збереженого палацу налічує близько 150 років!
За цей час колишній панський будинок розгубив свою велич (більшість декору втрачено, двері та вікна відносно нові, а стіни обшито цементною шубою), але основні пропорції залишились незмінними. В зовнішності споруди добре помітні ознаки стилю класицизм: ризаліти та бічні портики з колонами
На фото ліворуч видно залишки колишнього парадного входу. Нині за призначенням використовують лише бічні виходи.
Залишки колишнього декору -- колони іонічного ордеру, які прикрашають бічні входи.
В радянський час на базі колишньої садиби утворили колгосп, контору якого розмістили в палаці. Власне, завдяки цьому будинок і зберігся до нашого часу.
Тильний бік палацу. Хотів Було написати "парковий фасад", але парк якраз більша частину парку була розташована попереду поміщицького будинку, а не позаду.
Маєток Гойжевських на дореволюційній 2-верстовій карті (позначено стрілкою). Тут позначено чималий парк (або ж сад), який спускався аж до ставу. Нині від парку не лишилось і сліду (координати палацу: 49.384711, 28.687533).
Коротенький опис садиби Гойжевського, який був опублікований в 22 номері "Волинських єпархіальних відомостей" за 1879 рік (розповідь А.Рафалова " От Житомира до Прилуки и обратно").
Північний бік палацу.
Меморіальна дошка на честь одного з голів колгоспу.
Дошка пошани та клумба перед входом. До речі, клумби гарні й доглянуті, тож трохи пофотографував квіти на них.
Від'їжджаючи, зробив ще кілька фотографій господарських споруд колгоспу.
Що ж, на цьому розповідь про садибу Гойжевського завершую. А от про саме село Нову Прилуку колись напишу ще, адже тут є чимало інших цікавинок, наприклад, комплекс земської лікарні, пам'ятник нобелевському лауреату Зельману Ваксману, а також хедер, де він навчався.
Крім того в Новій Прилуці є незвична церква, яку облаштували в недобудованому костелі. Власне, про неї Я ВЖЕ ПИСАВ).
