Палац Старжа-Якубовських в Люлинцях
Dec. 29th, 2015 12:02 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
in_vinПродовжуємо пізнавати Вінниччину разом з Антонієм Урбанським. На черзі село Люлинці Калинівського району, в якому містилась резиденція роду Старжі-Якубовських.
1843 року Антоній Старжа-Якубовський придбав Люлинці в княгині Сецилії Радзівіл за 41 078 рублі. А в 1860 році син Антонія, Кароль, зводить на родинних землях неоготичний палац, який зображено на фотографії.
На жаль, до наших днів палацу не судилось дожити, як і розкішній бібліотеці із 20 000 цінних томів, яка містилася в його стінах. Хоча деяким господарчим спорудам резиденції пощастило вціліти. Нещодавно в Люлинцях побував![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
andy_travelua. Тож пропоную заразом ознайомитись із його дописом про цю місцину:
✎ ✎ ✎
Originally posted byandy_travelua at Люлинці
В 12 кілометрах від траси Бердичів - Вінниця в селі Люлинці Калинівського району Вінницької області зберіглися залишки резиденції Старжа-Якубовських у неоготичному стилі. Палац разом з багатьма будинками служб звів близько 1860 року землевласник Кароль Старжа-Якубовський. Незабаром його було заарештовано за замах на російського намісника у Варшаві і він помер в Київській в'язниці. Його син Едуард був активним ініціатором, організатором та головою відділення рільництва Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, і впродовж 11 років керував організацією аграрної дослідно-наукової справи. Завдяки його фінансовій підтримці були організовані контрольно-насіннєва станція та сільськогосподарська хімічна лабораторія.
Неоготичний палац до наших днів не дожив, згорівши у полум'ї Другої світової війни. Проте залишилося декілька будівель маєтку у стилі неоготики. Найцікавіша з них - довга одноповерхова будівля з башточками і стрільчастими вікнами.
Табличка на дальньому кінці будинку, де все заросло хащами, повідомляє, що тут ще декілька років тому була пошта.
В схожому неоготичному будинку напроти проживають сільські мешканці:
Дуже цікавим є млин. Здалеку він нагадує замкову башту чи браму:
Напевно, зерносховище:
Не знаю, що тут робить ця труба.
1843 року Антоній Старжа-Якубовський придбав Люлинці в княгині Сецилії Радзівіл за 41 078 рублі. А в 1860 році син Антонія, Кароль, зводить на родинних землях неоготичний палац, який зображено на фотографії.
На жаль, до наших днів палацу не судилось дожити, як і розкішній бібліотеці із 20 000 цінних томів, яка містилася в його стінах. Хоча деяким господарчим спорудам резиденції пощастило вціліти. Нещодавно в Люлинцях побував
andy_travelua. Тож пропоную заразом ознайомитись із його дописом про цю місцину:✎ ✎ ✎
Originally posted by
andy_travelua at ЛюлинціВ 12 кілометрах від траси Бердичів - Вінниця в селі Люлинці Калинівського району Вінницької області зберіглися залишки резиденції Старжа-Якубовських у неоготичному стилі. Палац разом з багатьма будинками служб звів близько 1860 року землевласник Кароль Старжа-Якубовський. Незабаром його було заарештовано за замах на російського намісника у Варшаві і він помер в Київській в'язниці. Його син Едуард був активним ініціатором, організатором та головою відділення рільництва Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, і впродовж 11 років керував організацією аграрної дослідно-наукової справи. Завдяки його фінансовій підтримці були організовані контрольно-насіннєва станція та сільськогосподарська хімічна лабораторія.
Неоготичний палац до наших днів не дожив, згорівши у полум'ї Другої світової війни. Проте залишилося декілька будівель маєтку у стилі неоготики. Найцікавіша з них - довга одноповерхова будівля з башточками і стрільчастими вікнами.
Табличка на дальньому кінці будинку, де все заросло хащами, повідомляє, що тут ще декілька років тому була пошта.
В схожому неоготичному будинку напроти проживають сільські мешканці:
Дуже цікавим є млин. Здалеку він нагадує замкову башту чи браму:
Напевно, зерносховище:
Не знаю, що тут робить ця труба.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Время - вперёд!
Date: 2015-12-29 08:22 am (UTC)Это сообщение появилось в Dec. 29th, 2015 at 12:02 AM, а читалось мною (с поправкой на один час) ДВУМЯ ЧАСАМИ РАНЕЕ.
Или всё это по люлинецкому времени тех времён, когда ещё "счастливые часов не наблюдали"?
Прошу разъяснения, ибо со временем не шутят.
Кёльнский ХРОНОГРАФ.
Re: Время - вперёд!
Date: 2015-12-30 03:34 pm (UTC)О temporal ! О mores !
Date: 2015-12-30 07:29 pm (UTC)Кабы стояло 00: 02, то и вопросов не было бы. Хотя такое предположение у меня было, но подобное обозначение времени сразу же после полуночи ранее не встречал.
Это всегда что-то видится странным, когда творишь на рубеже эпох (или хотя бы - суток). Вроде бы - уже переместился, но шлейф прошлого невольно тянешь за собой...
Благодарю за возвращение в реальность!
НК
Re: О temporal ! О mores !
Date: 2016-01-02 10:44 pm (UTC)А еще в ЖЖ сбивает с толку время комментариев, которое по Всемирному координированному времени прописывается и на три часа от нашего отличается.