Ця мандрівка видалась однією з наймальовничіших: цілі зграї метеликів, гранітні пороги Південного Бугу, блакитні затоплені кар'єри, ручний пором та багато чого іншого. Та разом з тим тут поставлений рекорд із із подолання непролазних хащів та іншого бездоріжжя.


Можна було від самого початку запідозрити, що щось піде не так. Зазвичай я ніколи не готуюсь до своїх подорожей. Максимум, що можу зробити, це пошукати в інтернеті якісь місцеві цікавинки, повз які не хотілося б промахнутися. А іноді взагалі визначаюсь із пунктом подорожі безпосередньо на автовокзалі.

Цього ж разу я не лише ретельно спланував пішу частину маршруту, а ще й вивчив розклад руху потрібних мені автобусів!

План був такий: доїхати до Ладижина, а там пересісти на маршрутку до Четвертинівки. Звідти ж неспішно прогулятись мальовничими берегами Південного Бугу, побувати на полі славнозвісної Батозької битви та повернутись назад до Ладижина. Але від самого початку подорожі плани довелось міняти...

( мандрівка в 50 кадрах )